Кожній людині, в грудях якої б`ється серце, болить, коли зграя нелюдів, користуючись видуреною, вкраденою, вирваною силою в народу владою, прирікає цей народ на вимирання в угоду своїм егоїстичним цілям. Ще більше це болить кожному, хто уособлює себе з цим народом.
     Не знаю, добре це, чи ні, бо хто може знати шляхи Господні, якими він веде своїх людей, але такі наймовірно важкі і жахливі часи переживала Україна. Її вбивали, садили в тюрми, а ще - морили голодом. Страшна і повільна смерть, страшні страждання для батьків, бачити, як помирають їхні діти. Страшні страждання для дітей бачити, як помирають їхні батьки, не розуміючи чому...
     Але ми вистояли, ми отримали тепер те, про що мріяли з незапам`ятних часів, за що боролися протягом усієї своєї історії - ми отримало волю. І тепер, щоб ті страшні часи не повторилися, потрібно не забути...
     Пам`яті Голодомору прясвячено це чування.