"Народжений повзати
літати не може"

     Не так давно, переглядаючи черговий сімейний фотоальбом когось із знайомих, я зрозумів, що терпець мій готовий увірватись. Для чого виклацувати мильницями кілограми плівок, щоб потім дивитись на клони однієї і тієї ж фотографії - "я на фоні ..."? Замість багатоточчя можна вставити все, що вам завгодно: на фоні дачі, на фоні автомобіля, на фоні дерева... На думку приходить лише асоціація з пристрастю писати на каменюках, деревах, ще бознаде історичну фразу: "тут був Вася"
     Мені можна дорікнути, що, мовляв, не всім же фотохудожниками бути! Але що накажете мені робити, коли в черговий раз гостинний господар, без жодної задньої думки, з радісним блиском очей каже: "Ми цього літа були в Криму, я там відзняв 38 плівок за 10 днів!" І витягає з шафи двокілограмовий фотоальбом... А справжні фотографи, між іншим, іноді тижнями шукають місце, вибирають час дня, погоду, лише щоб зробити один хороший кадр. І знімок цей потім можна розглядати довше, ніж ... мм... 38 на 36 ... 1368 тих, кримських - "ми на фоні їдальні", "ми на фоні пальми", "ми з мавпою", "ми по коліно в морі"...
     Я розумію, що винесений мною в епіграф вислів вірний на всі сто, і робити хороші, збалансовані, завершені за сюжетом, наповнені змістом і відчуттям моменту, а ще технічно грамотні фотографії можуть далеко не всі. Так вот, для тих, хто може, але не знає цього, я і вирішив написати декілька слів про фотосправу.
     Почну з того, що фотографувати мильницею ... можна. Але треба чітко знати, в яких ситуаціях який результат ви отримаєте. Я її використовую тільки в двох випадках: якщо зеркальний апарат не підходить за розміром/вагою (наприклад, в пішому поході через Альпи), або якщо потрібно зловити момент в складних умовах освітлення на невеликій відстані. У всіх інших фотографую зеркальною камерою.
     Я вже чую заперечення, що мовляв, зеркальний апарат, та ще й з ручним встановленням експозиційних параметрів і наведенням на різкість хіба для професіоналів, а аматорам нічого не залишається, як взяти в руки мильницю... По-перше, хороші фотоапарати теж бувають автоматичні. Правда вони дорогі. Але і неавтоматичним апаратом можна навчитись робити хороші знімки. І зовсім це не складно.
     Зрештою, не буду розводити зайвих дискусій, вважатиму вступ на цьому завершеним і перейду одразу до суті справи. Я не буду зупинятись на очевидних речах, а розкажу лише про важливі, з моєї точки зору, моменти. Вони є основою. Але не треба забувати, що реально навчитись чогось можна лише роблячи власні кроки, отримуючи власний досвід.