Щоб добитись максимальної різкості ваших фотографій, потрібно зрозуміти принцип роботи об`єктива. Як любив казати один мій учитель: "Другий клас, третя чверть, сторінка 12, перший абзац зверху"... Без жартів, все це входить в шкільний курс фізики, розділ оптика. Але хто ж слухає, що там собі говорить вчитель, це ж така скукотища! Чи не правда?
     Отже, як отримати чіткий відбиток на плівці? Відповідь очевидна - потрібно зфокусувати об`єктив, як кажуть, навести на різкість, на об`єкті зйомки. Це схематично зображено на Мал. 1

Мал. 1. 1- фокальна площина (площина фотоплівки), 2 - діафрагма, 3 - лінза, 4 - площина фокусування об`єктива.

     Як видно, об`єкт, що знаходиться в площині фокусу (4) чітко відобразиться на плівці (1). А вот усе, що знаходиться між об`єктивом (3) і площиною фокусування (4) буде зфокусоване лінзою перед фотоплівкою (1).

Мал. 2.

     Як видно з Мал. 2, в такому випадку на плівці отримаємо розмите зображення об`єкта (5), адже лінза відобразить його чітке зображення на площині (6), а не на фотоплівці. Кожна його точка відобразиться на плівці кружком того чи іншого діаметру, який залежить від двох факторів: віддаленості об`єкта від площини фокусування (4), чи то пак, наближеності його до об`єктива, і діаметром лінзи, що в об`єктиві визначається діафрагмою (чим більше ви закриєте діафрагму, тим менший діаметр лінзи отримаєте). Хоча ні, говорити про діаметр лінзи не коректно, адже він не міняється. Міняється те, що називають відносним фокусним отвором. А відносним, тому що визначається він, як відношення фокусної відстані об`єктива до значення діафрагми. Наприклад, для об`єктива з фокусною відстанню (відстанню від лінзи (3) до фокальної площини (1)) 50мм при діафрагмі 2 відносний фокусний отвір буде 25мм, а при значенні діафрагми 8 - 6.25мм.
     Все те ж саме справедливе при розміщенні об`єкта за площиною фокусування (4). Відмінність лише в тому, що чітке зображення отримаємо за фокальною площиною (1). Але це суті не міняє - на плівці зображення буде теж розмите і ступінь розмитості залежатиме від тих самих двох чинників - віддаленості від площини фокусування (4) і діафрагми (відносного фокусного отвору).
     Тепер давайте поговоримо про різкість. Зрозуміло, що поняття це частково суб`єктивне і залежить не лише від можливостей плівки, об`єктива, але і від здатності людського ока розрізняти дрібні об`єкти. Тобто, якщо розмитість об`єкта попадає в певний допуск, то ми її не помітимо, а вважатимемо, що зображення чітке. Тому можна сказати, що по обидва боки від площини фокусування (4) буде знаходитись простір, розміщені в якому об`єкти сприйматимуться як чіткі. Цей простір називають глибиною різкості і складається він із суми відстаней х + х".

Мал. 3.

     Глибина різкості залежить від відстані між об`єктивом і об`єктом зйомки - чим вона менша, тим менша глибина різкості.

Мал. 4.

     Ну і ще глибина різкості залежить від відносного фокусного отвору, тобто, від значення діафрагми. Чим більше ви закриєте діафрагму (зменшите фокусний отвір), тим більшу глибину різкості отримаєте (позначено фіолетовим кольором на малюнку). І навпаки, для отримання мінімальної глибини різкості потрібно максимально відкрити діафрагму.

Мал. 5.

     Тепер перейдем до практичного застосування цих основ оптики. Є різні жанри фотографії - портрет, пейзаж тощо. Коли ви робите портрет коханої, чи коханого, чи ... ну, не важливо, знімок буде кращий, якщо всі предмети перед і за об`єктом зйомки будуть максимально розмиті. Це досягнеться близькою відстанню до об`єкта і максимально відкритою діафрагмою. Якщо предмети чи інші люди довкола об`єкта зйомки мають теж бути зображені чітко, вам потрібно або відійти на декілька кроків, або прикрити діафрагму. Більше того, глибина різкості - величина закономірна і її можна обчислити за простенькою формулою (знайти її в підручнику з фізики нехай буде вашим домашнім завданням ;-)). Але є інший спосіб прикинути глибину різкості - за шкалою на об`єктиві, про що я розповім в іншій статті.
     Крім описаного вище є інший спосіб фокусування об`єктива - на безмежності. І тоді всі об`єкти, на які буде наведено фотоапарат, будуть зображатись однаково чітко, вірніше, з одинаковою мірою деталізації. Зараз я поясню свої слова.
     Є така властивість об`єктива - всі паралельні промені фокусуються точно на фокальній площині. При чому ця властивість зберігається незалежно від розміщення об`єкта щодо об`єктива - близько він чи далеко, праворуч чи ліворуч, вище чи нижче. Ці промені зображені на Мал. 6 синім кольором.

Мал. 6.

     А тепер про різкість. Кожен об`єкт можна розглядати як сукупність точок. Так вот, точка, розміром Х, який рівний діаметру відносного фокусного отвору, буде відображена чітко. А точка меншого розміру - розмито. Останнє проілюстровано на малюнку лініями зеленого кольору. Отже, можна зробити висновок: при фокусуванні об`єктиву на безмежності різкість залежить від відносного фокусного отвору. Тобто, чим більше ви закриєте діафрагму, тим чіткіший знімок отримаєте. Якщо об`єктив Геліос 44-2, з фокусною відстанню 58мм, ви максимально закриєте діафрагмою (16), то отримаєте відносний фокусний отвір 58:16=3.625мм. Це означає, що об`єкти, розміром три з половиною міліметри і більші будуть чіткими, а менші - ні. Тобто, при такому фокусному отворі ви побачите зіниці людини. Якщо ви відкриєте діафрагму на один крок, то 58:8=7.25мм - буде помітно, що в людини є два ока, але зіниць помітно вже не буде. Вот чому для зйомок пейзажів чи об`єктів на далекій відстані бажані об`єктиви з максимальним значенням діафрагми 32, а то і 64. В такому випадку можна отримати знімки з надзвичайно дрібною деталізацією.
     Я, звісно, висвітлив далеко не всі премудрості фотосправи. Але напрямок вашим пошукам досконалості, надіюсь, задав.
     Бажаю успіху!